г. Дружковка, ул. Соборная 22 +3 8(099)-501-79-84 dr.dru@ukr.net

Як новий адміністративно-територіальний устрій змінить Україну?

 Це питання задають наші читачі після того, коли стало відомо, що Кабмін затвердив план утворення нових районів.

 Відповідь дружківчанам, яких турбують ці територіальні зміни, дав народний депутат України Валерій ГНАТЕНКО:

 - 12 червня на позачерговому засіданні Уряд підтримав проект постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів в усіх областях України, а також проект постанови щодо утворення та ліквідації районів в АР Крим.

 Проектами актів пропонується ліквідувати існуючі 490 районів та утворити 129 нових районів, з них 10 – у АР Крим та 7 – на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей.

 Як зазначив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, схвалення цих постанов парламентом забезпечить відповідність системи адмінтерустрою районного рівня України сучасним вимогам та європейським стандартам. Це в свою чергу сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування.

 Проекти постанов розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра України згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» та на основі пропозицій робочих груп при обласних державних адміністраціях та робочої групи з напрацювання проекту змін до адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

 Отже, передбачається утворення:

у Автономній Республіці Крим - 10 районів: Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Курманський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський, Ялтинський;

у Вінницькій області – 5 районів: Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький;

у Волинській області – 4 районів: Володимир-Волинський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький;

у Дніпропетровській області – 6 районів: Дніпровський, Кам’янський, Криворізький, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський;

у Донецькій області – 8 районів: Бахмутський, Волноваський, Горлівський*, Донецький*, Кальміуський*, Краматорський, Маріупольський, Покровський;

у Житомирській області – 4 районів: Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Новоград-Волинський;

у Закарпатській області – 5 районів: Берегівський, Мукачівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський;

у Запорізькій області – 5 районів: Бердянський, Василівський, Запорізький, Мелітопольський, Пологівський;

у Івано-Франківській області – 5 районів: Івано-Франківський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський;

у Київській області – 6 районів: Білоцерківський, Бориспільський, Бучанський, Обухівський, Переяславський, Фастівський;

у Кіровоградській області – 4 районів: Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський, Олександрійський;

у Луганській області – 8 районів: Алчевський*, Довжанський*, Луганський*, Ровеньківський*, Сватівський, Сєвєродонецький, Старобільський, Щастинський;

у Львівській області – 7 районів: Дрогобицький, Золочівський, Львівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський, Яворівський;

у Миколаївській області – 4 районів: Баштанський, Вознесенський, Миколаївський, Первомайський;

у Одеській області – 6 районів: Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Одеський, Подільський, Роздільнянський;

у Полтавській області – 4 районів: Кременчуцький, Лубенський, Миргородський, Полтавський;

у Рівненській області – 4 районів: Вараський, Дубенський, Рівненський, Сарненський;

у Сумській області – 5 районів: Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський;

у Тернопільській області – 3 районів: Кременецький, Тернопільський, Чортківський;

у Харківській області – 7 районів: Ізюмський, Красноградський, Куп’янський, Лозівський, Люботинський, Харківський, Чугуївський;

у Херсонській області – 3 районів: Генічеський, Каховський, Херсонський;

у Хмельницькій області – 5 районів: Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Шепетівський;

у Черкаській області – 4 районів: Звенигородський, Золотоніський, Уманський, Черкаський;

у Чернівецькій області – 3 районів: Сторожинецький, Хотинський, Чернівецький;

у Чернігівській області – 4 районів: Ніжинський, Новгород-Сіверський, Прилуцький, Чернігівський.

 Карти майбутніх районів підготовлені на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та тривалих консультацій з асоціаціями і експертним середовищем. Це є в своїй сукупності лише першим проектним документом, який ще зазнає змін в ході погоджень та попередніх обговорень на рівні Уряду, перед його схваленням.

 Мінрегіон спрямував на погодження проект постанови Верховної Ради України щодо майбутніх районів в Україні. Звісно, що цей проект не є догмою. Ще вноситимуться пропозиції, які будуть обов’язково розглянуті і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким мають відповідати майбутні райони, будуть враховані. Головне – майбутні райони повинні бути оптимальними за своїми параметрами для того, щоб в них організувати ефективну систему державного управління, зокрема - формування на цьому рівні дієвих органів виконавчої влади

 Пропозицій що до майбутніх районів було по декілька варіантів, як від експертів, так і від облдержадміністрацій. Всі вони цього і минулого року пройшли широке обговорення. Відповідно до доручення КМУ, обласні державні адміністрації надали свої пропозиції, виходячи з «Методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня». Рекомендації визначають нижчу межу кількості населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Цей критерій, в свою чергу, базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу.

 Чому виникла необхідність зміни районного поділу?

 Одна із причин – це величезні диспропорції параметрів існуючих районів, які не відповідають сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади. Наприклад, в одному районі проживає більше ніж 5000 населення, а в іншому – вдвоє, втроє менше.

 Всього в Україні 490 районів. З провадженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади 26 районів повністю покриті об’єднаними громадами, на рівеньяких в рамках децентралізації владних повноважень перейшли майже всі повноваження райдержадміністрацій та районних рад. Території 164 районів покриті ОТГ від 50% до 99%. Це означає, що РДА цих районів здійснюють свої повноваження на менше половині їх території. І лише на території 75 районів (16%) не утворено жодної ОТГ. Фактично, інститут РДА повноцінно функціонує лише на території 75 районів.

 В Мінрегіоні звертають увагу на те, що райони є штучними утвореннями для організації на їх території, в першу чергу, державної виконавчої влади, і ключовим тут є максимальна ефективність з мінімальними затратами на її утримання. Послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг.

(1 vote)